День 14. Як пошити ляльку. Флізелін

А я продовжую знайомити вас з хитрощами та тонкощами процесу створення іграшки, так що, зовсім скоро, ви самостійно зможете пошити свою першу ляльку по викрійкам з інтернету. 

Отже, зворотний бік роботи для #ts_challenge_sewndreams

Те, що лишається за кадром. Тканину для своїх ляльок та деяких іграшок я стала проклеювати флізеліном. Що це дає? 

1. Більш плавна лінія без заломів з лицьової сторони. Хоча на обличчі іноді все ж бувають проблемки, але ми вже знаємо з ким дружити у цьому випадку (див. пост нижче) 

2. При тугому набиванні шов не розійдеться. Робота виглядає акуратніше.

3. Краще лягає вишивка личка на тканину.

4. Проклеювання плюшу, який тягнеться в обидві сторони, контролює фінальний результат. Така тянучість матеріалу може"роздути" іграшку і зіпсувати роботу. Так як іграшкових дієт ще не придумали, на допомогу приходить флізелін.

Отакі маленькі хитрощі від Sewn Dreams

День 13. Як пошити ляльку. Шви та праска

Наступний день марафону і мій улюблений лайфхак для #ts_challenge_sewndreams

Так що доброго ранку, друзі!

Жодне заняття в Академії Андре Тан не обходилося без крилатої фрази нашого викладача Алли Нудель: "Портной гадит, утюг - гладит". Отже, сьогодні й поговоримо про те, що такого чудить кравчиня та наскільки міцною має бути дружба із праскою.

Бавовна не зовсім простий матеріал у роботі, як здається на перший погляд. Вона проявить будь-яку помилку при стачуванні деталей у вигляді заломів, кутів або ж нерівному краї. Особисто мене це дратує.

Найчастіше я зтикалася з цією проблемою на зайчиках та на головах ляльок. Якщо згадати фразу, з якої ми почали сьогоднішню розмову, то можна здогадатися, що рішення я знайшла у прасці. Набиті заготовки з бавовни я проходжу по швах праскою. Заломи і будь-які нерівності зникають. Ще можна збризнути водою. Бавовна підсяде після волого-теплової обробки і всі помилки чудо-рукодільниці зникнуть.

Ось такий лайфхак. Сподіваюся, комусь стане у нагоді. Якщо є питання, які було б цікаво дізнатися ще, то пишіть і я з радістю поділюся з вами інформацією.

П.С. На фото мої весільні зайченята

День 12. Тайм-менджемент у творчості

Про тайм-менеджмент у творчості в рамках #ts_challenge_sewndreams хочете почитати? 

Пошиття іграшок досить затратний по часу процес. Спочатку годинник відстукує час на ідею, потім на пошук матеріалів, розробку викрійки, власне пошиття, фотографування, написання текстів, просування себе як майстра, тощо. Тому найулюбленіше питання усіх про те, як я встигаю. Відповідь цілком очевидна - я не встигаю. Не можна охопити всього, але можна легше ставитися до так званих не встигань.

Що стосується пошиття іграшок, то я ділю роботу на етапи. Найпростішими є стачування деталей та набивання. Ці етапи я можу робити у будь-якому стані, навіть, коли натхнення ховається десь під диваном. Так я не витрачаю даремно час, коли не можу створити щось нове, а займаюся технічними процесами. Крім того, це ділить "слона" на складові частини, з якими простіше впоратися.

Скільки часу ви витрачаєте на простій, якщо справа не йде? Навіть якщо дедлайн підтискає мене у глухому та темному кутку, я відкладу роботу, яка застопорилася, та відволікуся на щось інше. Рішення зазвичай не змушує на себе чекати, і справа знову набирає обертів. Як показує практика, робота закінчується набагато простіше та швидше.

Ще один цікавий момент з практики. Бувають моменти, коли ще вчора потрібно було закінчити роботу, але натхнення пропало. В такому випадку я перебираю матеріали. Я розкладаю усе по місцях, викидаю зайве, розчищуючи таким чином свій простір. Натхнення приходить саме по собі. Андре Тан на своєму майстер класі розповідав, що має коробочки з клаптиками тканин та ідеями, зібраними впродовж довгого періоду часу, але не втіленими у життя. Тож, коли натхнення забарилося, він перебирає вміст цих коробок. Так що творчі люди цілком піддаються самоконтролю. Питання тільки в тому чи є у них на те бажання...

Якось я вводила жорсткий регламент роботи за порадами однієї розумної книжки - 45 хвилин роботи, 15 хвилин відпочинку. При цьому відпочинком вважається зміна діяльності. Але така система не прижилася. Творчий порив не завжди уміщався у 45 хвилин і можна було втратити запал. Хоча можливо комусь ця ідея сподобається.

І найголовніше, я дозволяю собі лінуватися, віддаючись цьому солодкому процесу цілком та повністю! При цьому я не думаю про справи, запущені до цього, не шукаю по ним інформацію, а просто байдикую. Це дає приплив нових сил та ідей. А дозвіл на лінь не обтяжуває мене душевними роздираннями за безцільно прожитий день.

А які у вас стосунки з часом?

Фото Віталій Могиленець

А які у вас стосунки з часом?

День 11. Мій перший вихід у світ

Ви вже зрозуміли, що в кінці травня особливо уважним читачам можна буде іспит на знання історії Sewn Dreams влаштовувати? 

А раз так, то продовжу участь у #ts_challenge_sewndreams. Тема дня - Мій перший вихід у світ. У цього питання є дві складові, а саме, он-лайн та живий вихід.

Я вийшла в он-лайн досить швидко, створивши блог. Не могла показати роботи майбутній замовниці. Так з'явився мій простір, в якому я несміливо публікувала перші пости. Як же я боялася, натискаючи кнопку Публікація! Мій перший пост був датований 22-им грудня 2013 роком і коротенько розповідав про зайку Люсю - ТУТ. Як бачите, я не була така багатослівна раніше. Я боялася писати... Подолати мої страхи допомогли знайомства в блогосфері з тими, хто активно та легко спілкувався зі своїми фолловерами. Зараз мені легше писати, щоправда, публікуючи казки або розповіді з роздумами, я все ще хвилююся.

Мій живий вихід відбувся у жовтні 2015 року і став єдиним до сьогоднішнього дня. Я брала участь в осінньому ярмарку. До цієї події мені допомагали готуватися всі близькі. Хтось фарбував прищіпки для вухатих зайців, хтось діставав вазу у вигляді кореня, хтось лаявся з фірмою по оренді столів та домагався бажаного за дві години до події, хтось звозив гарбузи, сіно, качани кукурудзи з села, хтось збирав осіннє листя в лісі, хтось носився по Епіцентрам у пошуках забору, бо мені хотілося зробити фотозону для гостей стенду .. . 

В результаті біля мене топталися відвідувачі, всім кортіло отримати фото на пам'ять у вінку, спеціально замовленому для цієї мети. Діти качали зайців, підвішених на прищіпки, а я отримала море задоволення від події та підтримки близьких! Докладніше про це можна почитати ТУТ

Правда, більше я у світ наживо не виходила. Здебільшого через непомірно високі ціни на участь у виставкових заходах. Але якщо це станеться ще раз, я вже знаю, як оформлю свій стенд

День 10-ий. Запропонуйте майстра

Сьогодні в #ts_challenge_sewndreams тема дня "Запропонуйте майстра" 

Я вирішила розповісти вам про Энчик Русинову, яка не просто вдихає життя у шматочки текстилю, створюючи неймовірних звіряток, а ще й ділиться своїми знаннями з іншими. Для кожного у неї знайдеться слово підтримки, а її промінчиків тепла вистачить на всіх! Її іграшки такі милі і зворушливі, що навряд чи лишать когось байдужим. 

Овечку Сьюзі я шила у Наташі на майстер класі пару років назад по її авторській викрійці. Поки вибирала фото для посту так захотілося пошити ще одну Сьюзі!

Коли я тільки потрапила у світ блогів, то відкривала для себе море надихаючих профілів, в яких можна були віднайти багато цікавої інформації. Сьогодні я досі спостерігаю за успіхами деяких дівчат, шлях котрих починався звідси. Тепер вони стали відомими та успішними майстринями. Пропонують майстер-класи та мають тисячі прихильників. Для них простий домашній хендмейд переріс в основну професію. Це надихає рухатись далі й інших, вірити у свої сили та пробувати нові напрямки.

День дев'ятий. Найкраща робота

Сьогодні в #ts_challenge_sewndreams тема кращих робіт.

Думаю, що це не просте питання. Я не знаю, яка робота краща. Кожна для мене дорога по-своєму, бо у кожній з них є своя історія. Я шила Містера Лиса аби підтримати дівчинку у важкий для неї час, я створювала янголятко Лізоньку для дівчини, яка вірить у дива, чарівниця-вишивальщиця Варварушка була уособленням улюбленого заняття мами моєї замовниці. Навіть, дитячі лялечки шились під якісь історії, написані життям.

Кожна нова робота мені завжди здається кращою за попередні. І, напевно, зі сторони ліпше видно, яку з них варто виділити. Проте, мені здається, що для кожного замовника робота, яка потрапила до його рук, буде найкращою. 

Спочатку я хотіла зробити колаж з тих робіт, які можу виділити, але відібрати їх виявилося справою не з легких. Тому покажу просто Слоняшку Карамельку, солоденьке ім'я якої народилося перш ніж вона сама!

День восьмий. Інструменти для створення іграшки

Напевно, ви вже зрозуміли, аби пошити мрію мені довелося зробити перший крок у творчий світ, запастися матеріалами, довіритися натхненню, відкритися новим горизонтам, звити затишне робоче місце і взятися в кінці-кінців за справу. А в цьому мені допомагають різноманітні інструменти.

Наприклад, у великій коробці у мене дриль з набором свердел до 3 мм і шліфувалок. Нею можна робити дірочки в підставках, зліплених ручко-ніжках та головах для ліпних ляльок. 

Ще у мене кілька пар ножиць - одні для паперу та клейових матеріалів, а інші тільки для тканин. Всі домашні знають, що використання цих ножиць не за призначенням, викликає прокляття злісних Покусяки та Покричаки. Так що їх краще обходити стороною. 

Для розпису лялькових облич я використовую простий м'який та пастельні олівці, щоб потім розтушувати це все пастеллю. Без пензликів теж не обійдеться жодне личко. 

Найтрадиційнішим інструментом всіх іграшколюбів є паличка для суші для набивання тілець. Ще можна набивати медичними щипцями, як на фото. Також ними зручно вивертатати вузькі деталі. 

Мені здається, що мій улюблений блокнот з маленьким принцом від  Молескін теж можна сміливо записати до числа інструментів. Бо саме там оселяються ідеї.

За кадром лишилися ваги та сантиметр, які допомагають дізнатися точні дані новонароджених мрій. 

Ну, а головною помічницею у мене була і є швейна машинка Janome 7524e. Її я показувала, коли розповідала про робоче місце. З нею у мене трапилася любов, яка переросла у взаємовигідну співпрацю! 

Ось такий інструментальний день в рамках #ts_challenge_sewndreams