Воно завжди тікає від нас без надії на прощальні обійми, лишаючи після себе осінні рюмсання прохолодного дощу... Куди біжить ця найяскравіша пора року, що розмальовує наше життя різнобарвними фарбами нових подорожей, домашніх консервацій, довгих теплих ночей, веселих пікніків, серпневих зорепадів, вечірніх ігор у піжмурки із сонцем, що ховається за горизонт? Завтра кожен з нас прокинеться в осені та відчує прохолодний подих Королеви Листопадів...
 |
| Містер Лис у пошуках літа... |
Проте, у нас завжди є шанс надійно законсервувати згадки про пригоди літа в банках своєї пам'яті, прокрутивши його неймовірні моменти, згадавши подаровані ним дрібнички, аби лишити в серці його сонячне тепло та ніжність, яку дарує нам ця пора.
 |
| Сонячне желе за родинним рецептом |
І навіть якщо ваше літо стало таким, що поділило життя на "до" та "після", знайте, що в серці попри все завжди жевріє надія, чекаючи на іскорку вашого бажання жадібно ковтати життя та крокувати своєю дорогою. Тож відкрийтесь вкотре долі та дозвольте їй вести вас у наступну пору. І пам'ятайте, що за черговим поворотом знову світитиме яскраве літнє сонечко! До зустрічі в осені!
 |
| Західні вітання сонечка над Дніпром |
Немає коментарів:
Дописати коментар